Вiзовий режим за Шенгенськими Угодами

Шенгенська вiза видається для короткотермiнового перебування (не бiльше 3-х мiсяцiв) i дає право iноземцям пересуватися по територiї усiх країн шенгенської зони за умови, що вони вiдповiдають єдиним вимогам до в'їзду (стаття 19 Конвенцiї 1990 року). Для того, щоб претендувати на отримання вiзи потрiбно, щоб строк дiї закордонного паспорта був тривалiшим, анiж строк дiї вiзи (як правило – на 3 мiсяцi). Вся документацiя подається в оригiналах.

Вiза видається консульством тiєї країни, звiдки iноземцю прийшло запрошення або тiєї, в якiй вiн планує найбiльш тривалий термiн перебування.. Шенгенськi вiзи бувають як одноразовi, так i багаторазовi.

1. Одноразова Шенгенська вiза, видана однiєї країною Угоди, формально дає право на в'їзд до iнших країн Шенгену саме через її територiю. Якщо насправдi iноземець подорожує в одну країну, але з якихось причин має в паспортi вiзу, видану консульством iншої країни, то на кордонi йому доведеться пояснювати причину цього. В окремих випадках, коли такi пояснення видаватимуться непереконливими, може бути вiдмовлено у в'їздi, попри наявнiсть дiйсної Шенгенської вiзи. Бiльше того, у випадках, коли одноразова вiза видана однiєю країною, погашена iншою країною, то при наступних зверненнях за вiзою до посольств першої з країн можуть виникати ускладнення [1]. Формально така практика протизаконна, оскiльки в Шенгенськiй угодi немає подiбних обмежень. Але, з iншого боку, можна вважати, що запитуючии вiзу в консульствi однiєї країни, i не плануючи вiдвiдати її, iноземець подає завiдомо неправдиву iнформацiю про мету свого перебування в Захiднiй Європi. Отже, цього можна уникнути за умови, якщо подорожуючий в'їздить з країни, яка видала йому вiзу, до iнших Шенгенських країн: пункти пропуску вiн перетинає на тих самих пiдставах, що i громадяни країн угоди. Виїхати з Шенгенського простору можна через територiю будь-якої з його країн. Але слiд врахувати, що, якщо маючи одноразову вiзу, подорожуючий виїхав за межi шенгенських країн (наприклад – з Австрiї до Швейцарiї) то для повернення йому потрiбна нова вiза, навiть у випадку, коли термiн дiї першої не вичерпано.
2. Багаторазовi вiзи також видаються консульством однiєї з країн Угоди, але дiйснi для в'їзду на територiю будь-якої з них без вищезазначених ускладнень. Зазвичай багаторазовi вiзи видаються на термiн до 90 днiв, навiть з багаточисельними в'їздами-виїздами кожних 180 днiв (Стаття 11, §1а). Слiд враховувати, що iснує неформальна квота на перебування, i якщо громадянин протягом пiврiччя (рiк подiляється на двi частини – з 01.01 до 30.06 i з 01.07 до 31.12) скористався цiєю вiзою, то його новий запит на вiзу, як правило, не буде прийнятий до розгляду. Згiдно з 11 статею Угоди 1990 року (§1 b) багаторазовою можна вважати i транзитну вiзу, що надає право здiйснювати дво- чи, в окремих випадках, багаторазовий транзит через територiю дiї Шенгенської угоди до третiх країн, але загальна тривалiсть транзиту не має перевершувати п'ять днiв.

Процедура i тривалiсть розгляду питання про надання багаторазової вiзи бiльш складна i передбачає спiвбесiду в посольствi. В кожному посольствi iснує двi системи перевiрки даних на людину, що запитує вiзу – Iнтерпола i власної служби безпеки країни, в яких може бути файл про протиправнi дiї аплiканта (того, хто звернувся за вiзою). Система Iнтерпола працює у всьому свiтi, а власнi системи шенгенських країн об'єднано в єдину систему, центр якої знаходиться у Страсбурзi (Роздiл IV Шенгенської угоди – "Шенгенська iнформацiйна система").

Всi вiзи є iндивiдуальними – Шенгенська угода не передбачає групових вiз (туристичних чи службових).

Розроблена унiфiкована вiзова анкета з єдиним перелiком запитань трьома мовами (обов'язково – англiйською, мовою країни, що видає вiзу i на третiй, найбiльш розповсюдженiй в країнi мовi).

Розгляд вiзового запиту не є пiдставою для обов'язкової видачi вiзи, як i вiдмова у видачi Шенгенської вiзи не може бути перепоною для отримання нацiональної вiзи однiєї з країн-учасниць.

[1] Правовий вiддiл Мiнiстерства закордонних Справ Фiнляндiї роз'яснив умови отримання вiз з 25 березня 2001 року у тому сенсi, що консульськi установи цiєї країни не будуть видавати вiзи, якщо країна призначення є iншою (навiть за умови транзиту через територiю Фiнляндiї).