Узбекистан

Перлина Середньої Азії – Узбекистан – самобутня країна з найдавнішою історією та культурою, не має виходів до моря. У цю сонячну республіку їдуть за східною казкою: сфотографувати архітектуру, відвідати яскраві базари. Тут можна дивитися на степ, пустелю, гори, печери, насолодитися місцевою кухнею. Для росіян — це варіант безвізового та бюджетного відпочинку.

Навіщо їхати?

Більшість туристів приїжджає до Узбекистану, щоб побачити архітектурні пам’ятники: медресе, мечеті, мавзолеї, караван-сараї, фортеці та інші сліди самобутньої середньоазійської цивілізації. Сонячна та привітна країна дивує мандрівників колоритним шопінгом на місцевих базарах. Ринки та базари – східний стиль життя, де прийнято торгуватися без збентеження. Узбекистан пахне справжнім пловом, свіжими коржами та медовими динями — тут багата кухня з глибокою історією, тісно пов’язаною з культурою, мовою та традиціями.

У республіці є непогані умови для рафтингу та каякінгу — організуються сплави бурхливими водами Сирдар’ї, Ангрена або більш небезпечними ділянками Угана, Чаткала та Пскема. Найкращий час для рафтингового туру — вересень та жовтень. Відмінне місце для трекінгу та альпінізму – гірські райони на півдні країни. Територією Узбекистану прокладено безліч всесвітньо відомих треків. Найкращий час для відвідування гірських районів – з березня по листопад. Тут розташовані найглибші печери Азії. У західному Тянь-Шані можна зустріти численні підземні річки та озера.

Коли їхати?

Найбільш невдалий час для екскурсій — з середини листопада до середини березня, коли короткий світловий день і різкі перепади температур, що сягають -10 -15°С. Не рекомендується їхати з середини червня до кінця серпня, коли стоїть виснажлива спека, температура коливається від +40 до +50°С. В цілому літо спекотне та сухе, з мінімальною кількістю опадів.

Весна в Узбекистані гарна цвітінням сакури, рання осінь — теплою погодою та врожаєм кавунів та динь — саме в цей час і варто поїхати у подорож.

Як дістатися?

Між Росією та Узбекистаном виконуються регулярні авіарейси між столицями та низкою обласних центрів. Існує залізничне сполучення.

Готелі

Готельна база поступово оновлюється. Поряд із старими гуртожитками ще радянської споруди існують варіанти проживання у нових готелях. Вартість номерів у готелях у різних містах відрізняється, іноді дуже суттєво. Але загалом ціни тут невисокі. На Чарвацькому водосховищі для розміщення туристів пропонують кемпінги. Також можна винайняти будиночок або котедж, номер у гостьовому будинку з ресторанчиками на відкритому повітрі.

Кухня

Узбецька кухня відрізняється великою кількістю м’яса, ароматами спецій та приправ. Головна страва – плов. Серед традиційних страв – шурпа, буглама, димлама, манти. У страви рясно додають зелень, овочі, фрукти, злаки. Узбеки використовують багато кисломолочних продуктів. Більшість страв готується із щедрим використанням олії: бавовняної, соняшникової, кунжутної, з додаванням курдючного сала. Узбецькі страви ситні та калорійні.

У процесі приготування та подачі страв узбеки використовують такі середньоазіатські кулінарні пристосування та посуд, як касакан (мантишниця), тандир — середньоазійська глиняна піч, казан — чавунний котел з товстими стінками, касушка — велика піала для їжі, ляган — страв з розписами, піала для чаю. Їсти заведено руками, сидячи на підлозі або за низеньким столиком. Першими на стіл подають чай, солодощі та фрукти, після – овочі та салати, а потім супи. Завершують трапезу м’ясними стравами: пловом, манти, шашликом, лагманом. З напоїв – всюди чай, до жирної їжі саме воно. Кава практично не зустрічається.

Що можна побачити?

Одне з найдавніших міст Середньої Азії – Бухара. Цікава стара частина міста, будувалася вона довкола цитаделі Арк. Ровесник Бухари – Хіва: місто почалося з стародавньої криниці Хейвак. Хіва — найменше із всесвітньо відомих міст, ділиться на дві частини: Ічан Кала (внутрішнє місто) та Дішан Кала (зовнішнє місто). Внутрішнє місто знаходиться під захистом ЮНЕСКО і має титул міста-музею.